Поради лікаря

Турбота про раціональне харчування дітей в нашій країні повинно стати державною задачею. Раціональне харчування – це фізіологічно повноцінне харчування людей з урахуванням їх віку, полу, характеру діяльності та інших факторів.Харчування дітей – надзвичайно важлива проблема будь якого суспільства, і в цьому не можна не погодитися. Вірно організоване харчування підростаючого покоління має велике значення для нормального фізичного та розумового розвитку дитини, тому як саме в перші роки життя формуються життєво важливі системи організму. Для успішного вирішення цієї задачі необхідно розвивати харчування на науково-гігієнічній основі. Необхідно досягти різкого підвищення якості та культури харчування, використовувати сучасні прийоми кулінарної обробки продуктів. Однак без відповідних знань, про те, що потребує організм людини, які харчові цінності, не може бути забезпечене раціональне використання продуктів,та у результаті правильне та повноцінне харчування. Тому для вирішення цих проблем необхідно залучати фізіологів, дієтологів, психологів та робітників з сфери організації харчування, розробивши національну програму оздоровлення дітей дошкільного віку. Відомий радянський вихователь В.А. Сухомлинський писав: «Я не боюся ще і ще раз повторювати: піклування про здоров’я – найважливіша турбота вихователя. Від життєрадісності, здоров’я, жвавості дітей залежить їх духовне життя, розумовий розвиток, сила знань, віра у свої сили». Тому в організації харчування дітей дошкільного віку важливо розуміти належність свого піклування до духовного, інтелектуального розвитку суспільства. 

КОРИСНА ІЖА Молоко та молочні продукти. Молоко є високоякісним продуктом, в склад якого входять харчові речовини, які грають важливу роль в розвитку дитячого організму. В основному в їжу вживається коров’яче молоко. За своєму хімічному складу молоко різних тварин не однакове. Коров’яче молоко містить 2,8% білка у вигляді казеіна, альбумінна, глобулін на. Жир молока представляє собою тонку емульсію і легко устоюється, так як має низьку точку плавлення. Молоко є продуктом, легко усвояємим дитячим організмом; так білки молока устоюються на 95-96%, жири на 96%, вуглеводи на 98%. Додавання молока до змішаної їжі робить її більш усвояємою. В молоці, навіть парному, завжди містяться бактерії, які швидко розмножуються, тому дітям дають молоко тільки кип’ячене. Кип’ятити треба на сильному вогні не більше однієї – двох хвилин від початку закипання. Зберігати молоко слід у закритому посуді у холодильнику при температурі +2 -8 градусів. Широке вживання отримали консервовані молочні продукти у вигляді сухого, згущеного та замороженого молока. Сухе молоко виготовляється на заводах з свіжого натурального молока шляхом розпилення його в сильно обігріваємій камері. З такого молока можна готувати будь який вид дитячої їжі. Переноситься та освоюється воно дітьми також добре, як і натуральне молоко. В харчуванні дітей можна також вживати згущене молоко без цукру. Воно виготовляється з свіжого високоякісного молока шляхом його випарювання. Заморожене молоко можна вживати тільки після теплової обробки, тому що заморожування подавляє життєдіяльність мікробів, але не знищує їх. Молоко – незамінний продукт в дитячому харчуванні. Смак до молока слід прививати з самого раньмо віку, що успішно досягається у дошкільних навчальних закладах. Яйця містять майже усі необхідні для дитячого організму харчові складові. Яйця містять велику кількість питних речовин, та добрі для вживання як раз у дитячому харчуванні. Однак збільшена кількість яєць не корисна для дитини. В день дітям від 1 року до 7 років можна давати пол. – яйця, від 7 років по одному яйцю в день. Не слід давати дітям сирі яйця, тому що у сирому ячному білку міститься овидин – речовина , яка погано впливає на вітамінний обмін в організмі.
М’ясо та м’ясні продукти. М’ясо дуже корисний продукт харчування завдяки вмісту в ньому значної кількості тваринних білків. Велике значення мають екстрактивні речовини м’яса, які збуджують апетит та стимулюють секрецію жельоз шлунка. Не рекомендується для дитячого харчування жирного сорту яловичина , свинина , баранина. Найбільш вигідним для дитячого харчування є нежирна яловичина, телятина, кури. У разі необхідності у дитячому харчуванні може вживатися консервоване м’ясо , але обов’язково тушено або варені.
Риба та рибні продукти. Деякі рибні жири містять значну кількість вітамінів А та Д. Дуже багата вітамінами печінь тріски, з якої отримують рибній жир. Для харчування дітей краще вживати менш жирні та менш кістляві види риб ( судак, тріска, морський окунь ). Для дітей молодшого віку краще вживати філе цих риб. Сельді також можуть бути використані у дитячому харчуванні. Дуже цінним продуктом є ікра, вона не потребує додаткової кулінарної обробки, вона вживається у натуральному виді. ВІТАМІНИ ДЛЯ ДИТИНИ Для розвитку дитячого організму. Його життєдіяльності необхідна достатня кількість білків, жирів, вуглеводів Це – основні харчові речовини, але існують й інші незамінні, які надходять до організму з їжею у дуже малих кількостях. Мова йде про вітаміни, мінеральні елементи, деякі поліненасичені жирні кислоти, амінокислоти. Вони забезпечують засвоєння їжі, використання живильних речовин для росту і розвитку організму. На сьогодні відомо близько 20 з’єднань, що можуть бути віднесені до вітамінів. Розрізняють водорозчинні вітаміни – аскорбінова кислота (вітамін С )
Вітамін С – є червоний перець, петрушка, редиска, квашена капуста, смородина, порічка, малина, сушена шипшина, зелений волоський горіх, лимони, апельсини, мандарини, кислі сорти яблук. Бере активну участь в утворенні деяких гормонів, регулює мінеральний обмін, стимулює кровотворення. Вітаміни групи В (фолієва кислота, пантотенова кислота) Вітамін В1 є в пивних та лікарських дріжджах, житньому та пшеничному хлібі, у гречаних, вівсяних та ячмінних крупах, пшоні, кукурудзі, квасолі, горосі; у печінці, серці, нирках рогатої худоби та нежирної свинини. Впливає безпосередньо на діяльність нервової системи. Бере участь в обміні речовин. Вітамін В 2 є в риб’ячій печінці, м’ясі, молоці, яйцях, шпинаті, горосі. Необхідний для росту і відновлення тканин організму. При його нестачі діти швидко втомлюються, послаблюється зір, запалення на слизовій оболонці язика, з’являються тріщини в кутках рота і на губах. Над бровами, на вушних раковинах з’являється висипка, що нагадує екзему; шкіра стає сухою, волосся ламається, з очей течуть сльози.
Вітамін В 6 є в бобових, дріжджах, і продуктах тваринного походження; регулююче впливає на діяльність центральної нервової системи, бере активну участь в обміні речовин, від його вмісту значною мірою залежить забезпечення організму іншими вітамінами.Фолієвої кислоти багато в дріжджах, печінці, свіжих овочах; є сильним стимулятором кровотворення, важливе значення для обміну білків. Вітамін В 12 синтезується мікробами кишечнику, міститься у всіх тваринних продуктах; впливає на мозок, кровотворення і стимулює засвоєння білка тканинами. Вітаміни жиророзчинні – А, Д, Е , К.
Вітамін А є в тваринних (риб’ячий жир, печінка, жовток яйця, вершкове масло, сметана, молоко) та рослинних продуктах (морква, салат, шпинат, зелена цибуля, петрушка, помідори, абрикоси). Необхідний для росту, розмноження клітин організму, підтримки нормального стану шкіри, слизових оболонок, зору. Вітамін Р є в плодах шипшини, лимонах, мандаринах, смородині, винограді, чаю. Зміцнює стінки судин, сприяє нагромадженню в організмі аскорбінової кислоти.
Вітамін РР є в рибі, нежирному м’ясі, картоплі, помідорах, моркві, горіхах, дріжджах, печінці, грибах. Бере участь у білковому та вуглеводному обмінах, стимулює утворення шлункового соку та ферментів підшлункової залози і сприяє процесам перетравлювання, всмоктування та засвоєння харчових речовин. Крім того, є ряд біологічних речовин, які мають вітаміноподібну дію: біофлавоноїди, інозит, ліпоєва кислота та ін. Існують також з’єднання, що в організмі можуть перетворюватися у вітаміни. Самі вітаміни в обміні речовин не беруть участі, але вони є активними центрами ферментів. Пов’язані з різними вітамінами, ферменти беруть участь у реалізації обміну речовин, енергетичному обміні, біосинтезі й перетворенні амінокислот (вітаміни В6 В12 ), жирних кислот, синтезі нуклеїнових кислот, утворенні багатьох фізіологічно важливих з’єднань та ін. Відомо, що велика нестача в організмі вітамінів (авітаміноз) спричиняє розвиток різних захворювань. Але розлади у стані здоров’я виникають навіть при незначному дефіциту якогось із вітамінів -гіповітамінози, а якщо організмові бракує ряду вітамінів – полі гіповітамінози (вони спостерігаються найчастіше) Ознаки гіповітамінозу такі: загальне погіршення стану здоров’я, втомлюваність, розлад сну, головні болі, погіршення пам’яті, пониження уваги, подразливість, збудливість. Можливі і прояви мікросиптомів авітамінозу: кровоточивість ясен, крихкість капілярів (легко виникають синці), сухість, шелудіння, гнійничкові захворювання шкіри. Діти з гіповітамінозами частіше слабують на гострі респіраторні інфекції, хворіють тривало і з рецидивами. На жаль, на Україні гіповітамінози – досить поширене явище. Причиною недостачі вітамінів у дитячому організмі є неправильне складання раціону харчування. Так, при обстеженні вихованців дитячих садків у них виявлено дефіцит аскорбінової кислоти, а її забезпечення великою мірою залежить від того, чи отримують малята з їжею достатню кількість білків, вуглеводів, жирів, мікроелементів (заліза, кальцію, цинку). Для того, щоб дитина була забезпечена вітамінами, її раціон має бути різноманітним і включати продукти тваринного походження. Одноманітне харчування, навіть повноцінне , зрештою спричинить гіповітаміноз. Наприклад, якщо дитину до року тримати тільки на молочному харчуванню, це може привести до анемії. Не даремно говорять, що овочі, фрукти, свіжа зелень – незамінні вдитячому харчуванні, вони є основним джерелом вітаміна С. Вітаміни групи В забезпечують житні хліб, гречка, вівсяна крупа, бобові, продукти тваринного походження. Цінним джерелом вітаміна Е і поліненасиченних кислот є олія. Важливо також правильно поєднувати страви: м’ясні та рибні -з овочевими, мучні та круп’яні – з молочними. Достатнє надходження вітамінів не тільки зміцнює загальний стан здоров’я, а й підвищує опірність організму впливові несприятливих екологічних факторів, понижує нервово-емоційне напруження. Наприклад вітамін С запобігає утворенню в організмі речовин, що мають канцерогеннудію, є профілактикою розвитку атеросклерозу, хвороб серця. Вітаміни групи В відіграють захисну роль стосовно впливу миш’якуі важких металів, надміри вуглекислого газу та інших токсичних речовин – біди більшості промислових міст. Але треба пам’ятатиі про те, що дотримання оптимального раціону може повноцінно забезпечити дитячий організм тільки у літньо-осінній період. При зберіганні овочів і фруктів вміст у них вітамінів помітно зменшується. Втрачаються вони і під час нарізання продуктіврослинного походження, зберігання їх у очищеному вигляді, при тепловій обробці, консервуванні. Тому у осінньо-зимовий період для дітей корисні профілактичний прийом полівітамінних препаратів «Ундевіт»або «Гексавіт». Дітям від 3 до 6 років рекомендуються давати 1 драже через день. Це можна робити і дома, проконсультувавшись з лікарем, але краще – в умовах дитячого садка під медичним контролем. Щоб забезпечити достатню кількість вітамінів у харчовому раціоні дитини потрібно знати, як впливає на вміст вітамінів у продуктах зберігання їх та приготування їжі. Найменш стійкій є вітамін С, який починає руйнуватися при нагріванні до 60, при свіжому повітрі, вологості, сонячному світлі. Вітамін Д швидко руйнується в мучному середовищі. Вітамін В2 при світлі, В1 при тривалому кіп’ячінні. Овочі треба зберігати в підвалах, в темному місті при І 2-ЗС тепла. Чистити, різати безпосередньо перед варінням. Щоб зберегти вітамін С, овочі треба кидати в окріп. Щоб зберегти вітаміни С, В2, А в молоці, треба кип’ятити не більше 5 хвилин, зберігати в холодному й темному місті. Вершкове масло в фарфоровому або глиняному закритому посуді. Щоб зберегти вітаміни у м’ясі, перед варінням його миють у холодній воді і кладуть в підсолений окріп. При цьому на поверхні м’яса утворюється захисна плівка, яка затримує в ньому поживні речовини та вітаміни. Так готуються страви із риби. 

Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідні вітаміни, їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість.
У наш час відомо більше двох десятків вітамінів. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, В та групи В (ВІ, В2, В6, В12 РР).
Вітамін Dнеобхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну В може призвести дитину до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з’являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток черепу. Рахіт нерідко починається вже з першого року життя, але може виявитися і пізніше. Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється.
Рахіт можливо і потрібно попередити, для цього необхідно забезпечити дитині повноцінне харчування і систематичну консультацію педіатра. Враховуючи, що в осінньо-зимовий період можливість захворювання рахітом збільшується, у цей час особливо важливим для малюка є достатня для нормального розвитку кількість вітаміну В.
Джерелом вітаміну В служать риб’ячий ясир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Слід зазначити, що надмірне і надто довге застосування цього вітаміну також призводить до хворобливих явищ: дитина втрачає апетит, у неї з’являється кволість, нудота, в кістках відкладається велика кількість вапна, що порушує обмін речовин.
Вітамін Е активізує діяльність м’язів. Він міститься в рослинних оліях (особливо соняшниковій), молоці, яєчному жовтку.
Систематично надходити з їжею до організму дитини має і вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до різноманітних захворювань.
Будь-яка хвороба підвищує потребу організму у вітаміні С. Ягоди, фрукти, овочі — основні джерела цього вітаміну. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в листяній зелені (качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо). Багатими на зазначений вітамін є також фруктово-ягідні рослини: шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, а також цитрусові культури (мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут). В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше.
Установлено, що, наприклад, чорна смородина містить в 30, а сушена шипшина в 150 разів більше вітаміну С, ніж картопля.
Слід завважити, що різноманітна кулінарна обробка призводить до тієї чи іншої втрати вітаміну С. Сприяє зниженню вмісту аскорбінової кислоти також подрібнення овочів та їх тривала термообробка (наприклад, варіння). Так, варіння неочищених картоплин, занурених в гарячу воду, практично не впливає на втрату вітаміну С. Якщо ж картоплини занурити в холодну воду, а потім варити, то в результаті 25 % вітаміну втрачається. Під час варіння дрібно нарізаної картоплі в супі втрачається близько 50 % вітаміну С, а при приготуванні картопляних котлет ще більше — 93-95 %.
Наслідком нестачі інших важливих вітамінів є також розвиток хворобливих станів дітей.
З метою профілактики такого явища слід забезпечити різноманітне, повноцінне та збалансоване харчування дитини.
Вітаміни групи В (ВІ, В2, В6, ВІ2, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи, надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м’ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі.
Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору.
Джерелом вітаміну А служать печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі людини перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, абрикоси, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп.
Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні, особливо дитячому, організму. Вітаміни також корисні для малят із зниженим імунітетом, під час хвороб та для їх профілактики.
В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках. Правильно дібрати такий засіб, враховуючи індивідуальні особливості вашої дитини, допоможе вам кваліфікований лікар-педіатр.

Розпорядок дня

    Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму Вашої дитини до застуди та грипу. Обов’зковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.

    Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодніх умов).

Збалансоване харчування

   Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків – глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет. 

Процедури загартування

   Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього серидовища – коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активувати захисні механізми організму. Найпоширенішими природними засобами загартування є свіже повітря й вода. 

   Загартування повітрям

   Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакції імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує імовірність виникнення обморожень.

   Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 год) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

   Загартування повітряними ваннами необхідно проводити в приміщенні завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-200С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами,  рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому у розчині морської солі протягом 10 хвилин.

   Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров’я дітей, створювати позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедури у формі гри чи з використанням ігрових елементів. 

   Загартування водою

   Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-360С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на один градус, поки вона не досягне 28-300С. Для проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.

    Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-370С до 22-230С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організма.

   У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організма. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35-360С до 18-200С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно розтерти до легкого почервоніння.

     Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 360С, поступово її знижують до 18-280С, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (360С).

Вживання фіточаїв

   Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань. 

   Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.

   Разом із трав’яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.

   Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.

Дихальна гімнастика   Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня. 

Ранкова гімнастика  – це хороше щоденне оздоровлення організму дитини. Діти, як правило, охоче займаються ранковою гімнастикою не тільки в дитячому садочку, а й разом з батьками. При цьому головне – контролювати інтенсивність навантаження на дитину з урахуванням  її віку та фізичного розвитку. Потрібно  постійно зацікавлювати дитину, час від часу  урізноманітнити вправи.

З  дітьми ранкову гімнастику бажано проводити на свіжому повітрі, але якщо це не можливо, то проводять заняття в добре провітреному приміщенні, температура повітря при цьому повинна сягати 16-17 градусів С.

Для вправ, які  виконують сидячи або лежачи, обов’язково необхідно підготувати гімнастичний килимок. Щоб почати заняття ранковою гімнастикою вам не потрібно майже ніякої підготовки: досить піднятися  самому, розбудити  малюка (якщо ще він не розбудив Вас), відкрити кватирку чи вікно, включити  музику і, будь ласка, можете набиратися  бадьорості, сил та здоров’я.

Ранкову гімнастику рекомендується поєднувати з заняттями по загартуванню, з повітряними ваннами, можна займатися босоніж, при цьому зверніть увагу на одяг, щоб він був вільним, не стискував рухи..

Коли дитина виконує вправи, навчайте її, постійно контролюйте правильне дихання , адже дитина має дихати глибоко, рівно та спокійно, також вміти робити повний видих. До більшості вправ є вказівки, коли необхідно вдихати повітря, а коли видихати. Також важливо стежити, щоб дитина не робила  зайвих рухів у суглобах, наприклад, згинати  коліна, коли виконує рухи для тулуба.

На заняттях можна використовувати уже готові комплекси вправ, а також можна скласти їх самостійно. Вправи для дітей потрібно підібрати з урахуванням того, щоб у них отримали навантаження  основні м’язові групи і  системи організму.

Орієнтовна схема комплексу ранкової гімнастики:

• потягування;
• ходьба (на місці або в русі);
• вправи для м’язів шиї, рук і плечового пояса;
• вправи для м’язів тулуба і живота;
• вправи для м’язів ніг (присідання і стрибки);
• вправи загального впливу за участю м’язів ніг і рук (махи, випади вперед (в сторони));
• вправи силового характеру;
• вправи на розслаблення;
• дихальні вправи.

Коли виконуєте з дитиною ранкову гімнастику, уникайте  вправ,  які пов’язані з напруженням. Особливу увагу при підборі вправ необхідно приділяти доступності вправ для малюка та їх різноманітності. Комплекси вправ ранкової гімнастики рекомендується міняти раз на місяць, навіть частіше, щоб зацікавлювати дітей.

Завжди ефективність ранкової гімнастики з дітьми збільшується, якщо в неї будуть включені вправи з предметами: наприклад, гантелі (0,3 – 0,5 кг), гімнастична палиця, скакалка, м’яч  та ін.  , 2-3 рази на тиждень, до і після ранкової зарядки підраховуйте пульс дитини.  Якщо пульс після занять не перевищує 100-110 ударів на хвилину, то в малюка все в порядку.

Ранкова гімнастика малюку буде не тільки “пробуджувати” організм, але і надавати певний тренувальний ефект. Після зарядки дитині можете  запропонувати легкий біг, а потім порекомендувати прийняти водні процедури.

Вперше до дитячого садка

"Уперше до дитячого садка!" - скільки хвилювань та сумнівів пов'язано із цим у кожній родині. Та й для дошкільного закладу прийняття нових вихованців - подія надзвичайно важлива.         Адаптація у дитячому садку - це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині.    На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:             - рівень психічного та фізичного розвитку;             - сформованість навичок самообслуговування;             - загартованість організму;             - розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.         Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім'ї,  зокрема неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, їхній низький культурний та освітній рівень, зловживання алкоголем.         Для адаптації важливою є навіть стать дитини - зазвичай, хлопчики адаптуються важче.         Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимог у дошкільному закладі зазвичай нервують дитину та призводять до стресу.    Щоб запобігти стресовим станам дитини скористайтеся нашими порадами:            1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині  тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.             2. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.             3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї.             4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку.             5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.             6. Навчайте дитину їсти неперетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.             7. Відучіть дитину від підгузників. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.             8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.             9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку - збирати, розбирати.             10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.             11. Пограйтеся удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.             12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.             13. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.             14. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки    9 місяців, 3 роки.             15. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.   Про педикульоз у дітей і дорослих         Педикульоз у дітей і дорослих – вельми неприємна хвороба; вона досить часто дає про себе знати, її спалахи частішають в осінній період, коли діти повертаються з місць масового відпочинку. Її вважають захворюванням, яке виникає внаслідок недотримання санітарних норм, однак ніхто не застрахований від появи педикульозу. Про його профілактику і лікування ви можете дізнатися на цій сторінці. Що таке педикульоз?          Педикульоз в народі називають вошивістю. Назва утворюється від латинського слова «pediculus», переводить як «воша». Це паразитарне захворювання шкіри, волосяного покриву людини.         Розрізняють головну, лобкову і платтяну вошу, які поселяються відповідно на волоссі голови або лобка, а також в одязі. Всі вони живляться кров’ю людини, на якій паразитують. Яйця вошей (їх називають гнидами) прикріпляються до волосся людини або відкладаються в складки одягу.         Особливу небезпеку представляє здатність вошей переносити збудників серйозних захворювань, що становлять загрозу життю людини, таких як висипний або поворотний тиф. Як передається педикульоз у дітей          Педикульоз – заразне захворювання, що передається побутовим шляхом. У дітей зазвичай зустрічаються головні і платтяні воші. Передаються вони при прямому контакті з носієм захворювання. Педикульоз у дітей може переходити від одного до іншого при використанні загальних гребінців, шпильок для волосся, одягу та постільних речей.         Нерідко зараження відбувається під час гри, коли діти близько стикаються головами. До речі, педикульоз – це захворювання, до якого не схильні тварини, тому людина не може «підчепити» його, граючи з кішкою або собакою. Симптоми педикульозу в дітей          Діагностувати головний педикульоз у дітей досить просто, це батьки легко можуть зробити самостійно. Основним симптомом є поява волосяних вошей на голові дитини, а також гнид, які закріпилися на волоссі. Побачити вошей дуже легко, якщо розчесати волосся малюка над полотнищем світлої тканини або аркушем білого паперу.         Складніше діагностувати платтяних вошей. Про їх присутність говорять дрібні голубувато-сіруваті плями на шкірі малюка, розчіхані місця там де укуси. На місці запущених розчісів можуть утворитися гнійничкові захворювання шкіри. Лікування педикульозу в дітей          Вилікувати педикульоз у дітей досить складно, потрібно позбавити дитину від дорослих вошей і від їх яєць. Це клопіткий процес, який вимагає терпіння, і ефективний тільки в тих випадках, коли доведений до кінця. В іншому випадку хвороба поновлюється.         В залежності від виду педикульозу у дитини різняться методи його лікування.         Волосяні воші видаляють шляхом щоденного розчісування волосся густим гребінцем. Гниди знімаються вручну. Волосся обробляють спеціальними антипедикульозними засобами, які продаються в аптеках. Також потрібне кип’ятіння постільних речей, одягу.         Процедура вичісування померлих вошей і видалення гнид повинна повторюватися щодня до тих пір, поки батьки не переконаються в тому, що голова дитини повністю очищена від паразитів. Щоб спростити процедуру, рекомендується підрізати довге волосся у дівчаток хоча б до плечей.         До речі, в старовину дитячий головний педикульоз легко усували, повністю збриваючи волосся на голові дитини.         Для перемоги над платтяною вошшю потрібно профілактично прокип’ятити або обшпарити паром одяг і постільні приналежності дитини, потім просушити їх на сонці або морозі в добре провітрюваному місці.         Також рекомендується обробити їх інсектицидним засобом (продається в аптеках), після чого доведеться їх випрати і провітрити на протязі протягом декількох днів. Профілактика педикульозу в дітей          Кращою профілактикою педикульозу в дітей є дотримання санітарно-гігієнічних норм. Особливо важливо дотримуватися цього правила в місцях масового перебування дітей: у дитячих садках, школах, інтернатах, таборах.         Також дуже корисно привчити дитину користуватися тільки своїм гребінцем, не надягати чужий одяг (особливо головні убори). Старшій дитині потрібно розповісти про педикульоз і про методи його профілактики. Профілактичні щеплення         Дискусії навколо необхідності профілактичних щеплень, часу їх проведення, можливих побічних ефектів вакцин точаться не один рік. Існують дві точки зору щодо доцільності вакцинації дітей та молоді: медики відстоюють обов'язкові профілактичні щеплення, а батьки не хочуть ризикувати здоров'ям дітей, оскільки побічні ефекти вакцинації можуть бути серйозними.          Профілактичні щеплення у дитини на момент вступу до дитячого садка можуть бути не зроблені з різних причин. Найчастіше — це відмова батьків від таких заходів профілактики, але причиною може бути і відсутність вакцини у необхідний момент, і медичні протипоказання. Чи можна прийняти дитину без профілактичних щеплень до дошкільного закладу?         Щоб упорядкувати таке спірне питання, як профілактичні щеплення при прийнятті дитини до дошкільного навчального закладу, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України 25 травня 2011 р. видало лист «Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного навчального закладу» № 1/9-389, в якому було надано відповідні роз'яснення. Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність дошкільної  освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 4 березня 2004 р. № 5-рп/2004 доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права.          Відповідно до пункту 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305, прийняття дитини до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.          Довідка за формою № 026/о (наказ МОЗ «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» від 27 грудня 1999 р. № 302) видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.          Наразі, згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІП батьки несуть відповідальність за стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток.          Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. № 1645-Ш медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов'язані надавати об'єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їхнім законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі ускладнення після вакцинації . Особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їхніх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки.          Питання щодо відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішує лікарсько-консультативна комісія, як це передбачено пунктом 6 розділу І Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу (наказ МОЗ від 29 листопада 2002 р. № 434).          З огляду на наведені вище нормативи приймати рішення про можливість відвідування дитиною дошкільного закладу мають саме медичні установи. І за наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка з висновком лікаря, в яких зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник дошкільного закладу зобов'язаний прийняти дитину до дитячого садка. У свою чергу батькам, які використовують право відмовитися від щеплень, слід пам'ятати, що відмова від вакцинації є також певним ризиком для здоров'я дитини, адже профілактичні щеплення сприяють формуванню імунітету.